Коли світ поезії змішується зі світом реальним і коли ми відчуваємо, що втрачаємо ґрунт під ногами, ми можемо бути впевнені, що ми в театрі. Коли важко розрізнити, що реальність, а що сон, не має сумнівів, що ми піддалися його магії. Такий магічний порив може статися з будь-ким – чи то з мрійливим гуманістом, чи то з прискіпливим математиком, фізиком або хіміком, чи то з інформатиком, що працює з формалізованими алгоритмами, який вирішив на мить висунути носа з-за комп’ютерного екрану. Видовищем, у якому все відбувається удавано, а насправді – серйозно, є «Це так, як вам здається!», поставлений Джанлукою Юм’єнто в рамках міжнародного проєкту «Включаючи меншини» у Польському театрі у Вроцлаві, натхненного при цьому драмою Луїджі Піранделло. Мовляв – тому, що ця річ народилася в уяві творців, а справді – тому, що вона торкається нашого повсякденного життя і речей, які визначають наше життя. Війна в Україні, до якої у постановці багато алюзій, відбувається насправді, але для режисера вона стає лише відправною точкою для показу тих чи інших суспільно-політичних явищ. Ситуації, в яких режисер побудував цей збройний конфлікт, є вигадкою, це картинки, завдяки яким можна вловити певні механізми, певні установки, певну поведінку. Це щось на зразок цілей, за допомогою яких творці досягають центру – уяви та свідомості глядача. Межа між правдою і вигадкою дуже умовна у постановці італійського режисера, але вигадка в даному випадку не є брехнею. І саме “Це так, як вам здається!” стає цікавою розповіддю про світ, який нас оточує. І тут потрібне чуття психолога, детектива, IT-фахівця, журналіста, політика, щоб це зрозуміти та інтерпретувати. І розгадати.
А вузлів потрібно розплутати принаймні кілька, щоб визначити найміцніший – родинний. Композиція вистави дає можливість юнакові пройти по нитці до клубка. Він втягується в певні історії, в яких повинен якимось чином знайти своє місце і вирішити, чи хоче він залишитися в них чи перестати бути їх частиною. І це, без сумнівів і привабливо, і захоплююче. Вистава ставить питання про актуальні суспільні проблеми, вказує на дилеми, показує певним чином циклічність історії та безперервну жагу влади, наслідки маніпуляцій, наслідки неправильних рішень та невідповідність застосовуваних моральних принципів. Важливо те, що вона спонукає до роздумів про роль людини в маскараді суспільного життя, відчуття надягання масок, часто проти власної волі, через примушування до певної поведінки. Даремно шукати в ній суворо моралізаторського характеру.
Це вистава про людські пристрасті, бажання, слабкості, мрії, самотність, тугу, а також фальш, страх, тривогу, схильність до обману… Вона не закінчується разом з падінням завіси. Ба! Неодмінно стане відправною точкою для шкільної дискусії про мораль, виклики сучасного світу, стан людини… Про самого себе.
акторський склад:
БОЖЕНА БАРАНОВСКА
БАРТОШ
МАРІАН ЧЕРСКІ
МІЛА ДОРОЖКО (ГОСТИННО)
КШИШТОФ ФРАНЄЧЕ
МАЧЕЙ ГІСМАН
АННА ХАБА
ІГОР КОВАЛІК
КШИШТОФ КУЛІНЬСКІ
АНДРІЙ НАЗАРЧУК (ГОСТИННО)
ЕРНЕСТ НІТА
АГАТА ОБЛАНКОВСКА-МАЗУРКЄВІЧ
МАГДАЛЕНА РУЖАНЬСКА
ДАР’Я САЛЬНА (ГОСТИННО)
АГАТА СКОВРОНСЬКА
КЛЕМЕНТИНА УМЕР
ЕЛІЗА КУНІНА (ГОСТИННО)
ЦЕ ТАК, ЯК ВАМ ЗДАЄТЬСЯ!
сценаріст і режисер Джанлука Юм’єнто
ВИКОНАВЦІ:
переклад і драматургічний нагляд ЯЦЕК КАДУЧАК
Режисер: ДЖАНЛУКА ЮМ’ЄНТО
сценографія та костюми МАРІАННА ЛІСЕЦЬКА-СИСКА
музика ДАВІД МАЄВСКІ
сценографія АННА ГАНЦАЖ
режисура світла ЯКУБ ФРАНЧЕК
відео та оператор МІКОЛАЙ ПЛИВАЧ
фотографія та дизайн плакатів TOМАШ KОНЄЧНИ (плакат з персонажем у
в балаклаві був створений у співпраці з МАРІАННОЮ ЛІСЄЦЬКОЮ-СИСКОЮ)
Орієнтовний вік глядачів вистави: 15